Білет №12 ПолітологіяБілет №12 1)так 2)так 3)так 4)так 5)2 6)4 7)1,3,4,6 8)1,5 9)2,4,5 10)4,5,6,7 11)3,4,5 12)1,2,5 А) Сутність та типи легітимності влади. Легітимність – стан коли право чинність даної влади визначається громадською і міжнародною спільнотою. Легітимність – явище не стабільне, може виникати криза легітимності, владо заперечення право чинності влади, владних відносин, зниження реальної підтримки, органів державної влади чи правильного режиму. Типи легітимності влади за Максвебером та Істоном. Максвебер визначав 3 типи: Традиційний (ґрунтується на вірі громадян у правильність, істинність існуючих у суспільстві традицій і звичаїв); Харазматичну (базується на вірі громадян у надзвичайні, екстраординарні здібності правителя); Раціонально-легальний (базується на визнанні юридичних норм, що регулюють відносини володарювання і підкорення) За Істоном: Ідеологічна (ґрунтується на переконанні громадян у правильність ідеології, на яку посилається влада); Структурна (ґрунтується на схваленні громадянами існуючих у суспільстві норм, інститутів, механізмів); Персоналістицька (ґрунтується на схваленні народом осіб що перебувають при владі). Б) міжнародні конфлікти: різновиди та способи врегулювання. Конфлікт- це багатогранне поняття та явище, яке є незаперечним та невід`ємним від людського соціуму, адже вся його історія пов`язана із динамікою наростання та спадання конфліктної напруги на протязі розвитку людства. Що ж до міжнародного конфлікту, то тут інтереси стикаються вже на міждержавному рівні і суб`єктами конфлікту стають уже декілька д-ав, за умов протидії дек.між. сил чи акторів виникає зіткнення їхніх інт., що призводить до гострої протидії або протиборства. Наслідки вин.на міжнародному рівні і бувають різними- конфлікт може вилитись у між.кризу. Однією з особл.між. конф. є те, що він може виникнути зсередини д-ви,тобто він може бути внут. конф., а вже потім перерости у міжнар.і призвести до міжнар.наслідків. Причинами конфлікту або його об’єктами можуть бути ресурси, влада, цінності, території і їхнє коло може розширюватись. не завжди боротьба за об’єкти може перерости безпосередньо у к. Часто к.є останнім «аргументом» його учасника. Ототожнюється з наяв. насильства, яке часто має військову форму, але воно не завжди є об.атрибутом к. виділяють: - міждержавні конфлікти - національно-визвольні війни (одна зі сторін – д-ва),антиколоніальні,війни народів,проти расизму,проти урядів - внутрішні інтернац. К. (д-ва - помічник 1 зі сторін на території іншої д-ви) Види міждержавних конфліктів: - конфлікт ідеологій -конфлікт через політичне панування - територіальний конфлікт - релігійний конфлікт Міждержавний конфлікт часто реалізується у формі війни. Потрібно проводити чітку границю між війною й міждержавним конфліктом: - військові конфлікти менш масштабні. Цілі - обмежені. Причини - спірні питання. Причина війни - глибинні економічні й ідеологічні протиріччя меду державами. Війни більше масштабні - війна - стан усього суспільства, що участвуют у ній, військовий конфлікт - стан соціальної групи - війна частково міняє подальший розвиток держави, військовий конфлікт може привести лише до незначних змін. Структура конфлікту: сукупність стійких елементів конфлікту, динамічно взаємозалежних і організуючий конфлікт у цілісну систему. 1) Елементи конфлікту: (його учасники). 2) Предмет конфлікту (існуюча або уявлювана проблема є основою конфлікту, із приводу чого сторони вступають у протиборство). 3) Об'єкт конфлікту (він глибше, ніж предмет. Це головне ядро конфлікту. Рушійна сила конфлікту: а) матеріальна причина; б) соціальна причина (влада, статуси й ролі); в) духовна причина (духовні цінності, ідеї, норми, принципи, умови, у яких розвивається конфлікт, проблема інтересів і потреб, і т.д.); г) образ конфлікту Шляхи врегулювання: -попередження; -трансформація; -врегулювання (1. Інтервенціоністська. 2. Ліберальна); -деескалація.